Українська літературна енциклопедія

ЗАМОТІН Іван Іванович

ЗАМО́ТІН Іван Іванович

• ЗАМОТІН Іван Іванович

[20.Х (1.XI) 1873, с. Кривуліно, тепер Бєжецького району Твер. обл. — 25.I 1942]

- рос. і білорус. рад. літературознавець, академік АН БРСР з 1928, член-кореспондент АН СРСР з 1929. Закінчив 1897 Петербурзький історико-філол. ін-т. Викладав у вищих навч. закладах. З 1922 — професор Білорус. ун-ту (Мінськ), з 1931 — Мін. пед. ін-ту. В дожовтн. період виступав як представник культурно-історичної школи в літературознавстві. Один з основоположників білорус. рад. літературознавства. Наук. праці: "Романтизм двадцятих років XIX століття в російській літературі" (т. 1 — 2, 1903 — 07), "Єдність російської культури" (1919, вид. в Харкові) та ін. Автор досліджень про творчість О. Пушкіна, Ф. Достоєвського, О. Серафимовича, М. Богдановича, Якуба Коласа, К. Крапиви та ін. Незаконно репресований 1938. Реабілітований 1957.

М. Г. Бочко.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)