ЗАРИЦЬКИЙ Олексій Олександрович

ЗАРИ́ЦЬКИЙ Олексій Олександрович

• ЗАРИЦЬКИЙ Олексій Олександрович

[9 (22).III 1911, с. Хотимськ, тепер смт Могильов. обл. — 29.Х 1987, Мінськ]

- білорус. рад. поет, перекладач. Член КПРС з 1946. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1936 Моск. ін-т іноз. мов. Автор збірок поезій "Епічні фрагменти" (1932), "Дніпровська луна" (1946), "Орлина криниця" (1947), "Розмова з серцем" (1961), "Біля вечірнього вогнища" (1979), "Тривожна гостя" (1986), поем "Повість про золоте дно" (1954), "Повернення на Землю" (1964) та ін. Видав зб. оповідань "Вересовий мед" (1965, рос. мовою), кн. спогадів, крит. статей і нарисів "За словом-дарунком" (1985). Перекладав твори вірм., лит., казах., угор., польс., франц. та ін. поетів. У його перекл. опубл. окремі поезії І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, С. Олійника, В. Лучука та ін. Вибрані переклади ввійшли до зб. "У світ за піснями" (1978). У нарисах "В рідних братів" та "І все його я ще боржник" З. розповів про свою дружбу з українськими поетами, зокрема з П. Тичиною. Вірші "Зарічанці", "Чому шумить тиша" ("Під Одесою..."), "У Павла Тичини", "Як ходили ваші хлопці з Ковпаком", "Коло Видубицького монастиря", "Богдан Хмельницький" присвячені Україні, її видатним людям, дружбі білорус. та укр. народів. Окремі вірші З. переклали М. Бажан, Р. Лубківський, В. Лучук та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Пісні з Білорусі. К., 1957; [Вірші]. В кн.: Білоруська радянська поезія. Антологія, т. 1. К., 1971; Рос. перекл. — Почему шумит тишина. М., 1968; Встреча с осенью. М., 1975: Стихотворения. М., 1986.

■ Літ.: Ющенко О. Дарунок білоруського друга (Олексій Зарицький). В кн.: Ющенко О. В пам'яті моїй. К., 1986.

О. Я. Ющенко.