Українська літературна енциклопедія

КАПІЄВ Еффенді Мансурович

КАПІ́ЄВ Еффенді Мансурович

• КАПІЄВ Еффенді Мансурович

[28.II (13.III) 1909, аул Кумух, тепер село Лакського р-ну — 27.I 1944, П'ятигорськ]

- даг. рад. письменник. Закінчив 1928 Буйнакський пед. технікум. Учасник Великої Вітчизн. війни. Писав рос., лакською і кумицькою мовами. Автор циклу новел "Поет" (1944), об'єднаних узагальненим образом нар. поета Сулеймана Стальського. Героїзм і єдність рад. людей в роки Великої Вітчизняної війни відтворив у циклі "Фронтові нариси" (1944). 1956 опубл. "Записні книжки" К., куди включено "Дагестанський зошит" (1934 — 40), "Фронтовий щоденник" (1941 — 44). Творчість К. характеризує експресивний стиль, афористичність. Зібрав і переклав рос. мовою пісні горян (збірки "Пісні горян", 1939; "Різьблення на камені", вид. 1946). Йому належать переклади рос. мовою ряду творів даг. письменників.

Тв.: Записные книжки. М., 1956; Избранное. М., 1979; Укр. перекл. — Пісня. В кн.: Оповідання письменників автономних республік, областей, національних округів та країв РРФСР, в. 1. К., 1976.

Літ.: Чудакова М. Эффенди Капиев. М., 1970; Капиева Н. В. Жизнь, прожитая набело. Махачкала. 1985.

Г. Г. Ханмурзаєв.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)