КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ

КИ́ЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ

• КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ

- значний культур.-осв. осередок, центр друкарства на Україні в 17 — 18 ст. Засн. церк. і громад.-культур. діячем Єлисеєм Плетенецьким. При друкарні виник гурток учених, письменників, перекладачів (див. Києво-Печерський науково-літературний гурток). У передмові Захарії Копистенського до першої виданої книги — "Часослова" (1616) підкреслювалося прагнення діячів друкарні видавати як богослужебні книги (Євангеліє, Апостол, Біблія, псалтир, акафіст, мінеї, служебник, тріоді, октоїх, житіє, збірник повчань, проповідь та ін.), так і шкільні підручники. Друкарня випускала насамперед богосл. і церк.-служебну л-ру. Одним з перших світських видань був панегірик Олександра Митури, присвячений Єлисею Плетенецькому. Друкувалися вірші Касіяна Саковича, панегірики Петру Могилі, полемічні твори і проповіді Лазаря Барановича, Іоаникія Галятовського, Інокентія Гізеля, Захарії Копистенського, Петра Могили, Феофана Прокоповича, Антонія Радивиловського, Стефана Яворського та ін. Друкарня видала "Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє" Памва Беринди, "Тріодіон..." (1631), ряд букварів, шкільні драми а ("Алексій, человекъ божій" та ін.). 1674 в друкарні вийшли перші нариси з вітчизняної історії — "Синопсис". Книжки друкувалися церковнослов'ян. та староукр. (слов'яноруською) книжними мовами. З 30-х pp. 17 ст. розпочалося книгодрукування лат. і польс. мовами. З діяльністю друкарні пов'язаний розвиток таких жанрів, як передмова, післямова та присвята (вони супроводжували майже кожне видання), геральдичний вірш. Видання К.-П. д. відзначалися високим полігр. рівнем. Вони мали текстові й титульні ілюстрації на євангельські сюжети, містили портрети, батальні сцени, герби меценатів, прикрашалися різноманітними заставками, кінцівками, ініціалами з характерним для укр. прикладного мистецтва рослинним і тваринним орнаментом. Застосовувався двоколірний друк. різноманітні шрифти. Серед художників-граверів були Памво Беринда, Тимофій Петрович, Ілля (автор більш як 500 гравюр до Біблії, працював у 30 — 50-х pp. 17 ст.), Прокопій, Іван Щирський, Олександр і Леонтій Тарасевичі, Никодим Зубрицький, Григорій Левицький (Ніс) та ін. Кращі зразки книжкової графіки зустрічаються в "Анфологіоні" (1619), "Євангелії учительному" (1637), "Требнику" (1646), Києво-Печерському патерику (1661) та ін. Друкарня видавала також окремі граверні відбитки, тези диспутів, які відбувалися в Київській академії, В книжковій графіці, як і в л-рі, простежується становлення і розвиток нового худож. стилю — барокко. 1787 при друкарні для потреб Київ. академії відкрито філіал, де друкувалися гражданським шрифтом граматики, проповіді Іоанна Леванди, згодом — істор. описи Києва та Києво-Печерського монастиря, календарі. На поч. 19 ст. розвиткові гражданського книгодрукування сприяв київ. митрополит Євгеній (Є. Болховітінов). Тут було надр. його "Опис Києво-Печерської лаври", "Опис Києво-Софійського собору". Друкарня продовжувала видавати підручники для нар. і духовних уч-щ. Під час польс. повстання 1863 — 64 в друкарні були таємно надр. революц. відозва до селян "Золота грамота", газети "Великорус" і "Одродження". В 19 ст. друкарня видавала в основному богослужебну л-ру. Видання К.-П. д. відіграли важливу роль у боротьбі проти катол. експансії та уніатства, сприяли ідеологічному обгрунтуванню необхідності возз'єднання України з Росією. Вони поширювалися не лише на Україні, а й в Росії, Білорусії, південнослов'ян. землях, у країнах Центр. та Зх. Європи. Припинила діяльність 1918. В приміщенні друкарні 1972 ств. Книги і друкарства музей Української РСР.

■ Літ.: Титов Ф. Типография Киево-Пєчерской лавры. Исторический очерк (1606 — 1616 — 1721), т. 1. К., 1918; Маслов С. І. Українська друкована книга XVI — XVIII вв. К., 1925; Українська книга XVI — XVII — XVIII ст. К., 1926, Книга і друкарство на Україні. К., 1965; Якимів Ю. Лаврська друкарня. "Друг читача", 1971, Є квітня; Исаевич Я. Д. Преемники первопечатаика. М., 1981.

О. М. Дзюба.