КИБАЛЬЧИЧ Надія Костянтинівна

КИБА́ЛЬЧИЧ Надія Костянтинівна

• КИБАЛЬЧИЧ Надія Костянтинівна

(по чоловікові — Козловська)

[псевд. і крипт. — Надія К., Н. К., Н. Максименко; 26.IV (8.V) 1878, містечко Ясногород, тепер село Дзержинського р-ну Житом. обл. — 6(19).IX 1914, м. Кагарлик, тепер Київ. обл.; похов. у с. Трипіллі, тепер Обухівського р-ну Київ. обл.]

- укр. письменниця. Дочка Н. М. Кибальчич. Закінчила 1894 Лубенську гімназію. Деякий час жила в Італії та Австрії. Смерть чоловіка стала причиною самогубства К. Як письменниця виступила 1899. Друкувалася в журналах "Літературно-науковий вістник", "Будучність", "Молода Україна" і "Рідний край", альманахах "З-над хмар і з долин", "Багаття", "За красою", "Розвага", "Досвітні огні" та "З неволі", в газетах "Рада", "Руслан", "Діло". Ліриці К. притаманні тонке відчуття природи, увага до внутр. світу особистості, фіксація плинних почуттів (вірші "Спогад", "Астри", "Шелестіння очерету", "Весняна ніч", "Душно... ні руху... не може ніч спати" та ін.). Для лірич. героя характерні громадян. активність, мужність ("Вілла над морем", "Може, ми не діждем хвилини ясної", "Осудили її, чим доганять знайшли", "З тюремних мотивів"). В основі ряду прозових творів К., передусім з життя інтелігенції, — відображення подій революції 1905 — 07, конфлікти двоїстості, розбіжність між переконанням і вчинком (повість "Пропащі сестри", оповідання "Злочинець", "Останні", усі — 1914). В циклах прозових мініатюр (малюнках, фрагментах, ескізах тощо) робила спроби худож.-філос. осмислення дійсності, сусп. життя ("Місячне сяєво", "У лісі", обидві — 1899; "Десь грають", 1900; "Смутна пісня", 1901), часом у гротескносатир. формах ("Уривки з автобіографії", "Ідеї", обидві — 1902). Писала оповідання для дітей ("Спогади кота Сивка", 1910; "Малий Ніно", 1914). Автор "Споминів про Б. Грінченка" (1910). Перекладала з італ., франц., нім. л-р. Дружила і листувалася з Лесею Українкою та І. Франком, які позитивно оцінювали її творчість.

♦ Тв.: [Твори]. В кн.: Акорди. Львів, 1903; [Вірші]. В кн.: Українська муза. К., 1908; Поезії. К., 1913; Оповідання. К., 1914; Дитячі оповідання. К., 1914; [Твори]. В кн.: Антологія українського оповідання, т. 2. К., 1960; [Вірші]. В кн.: Антологія української поезії, т. 3. К., 1984; [Твори]. В кн.: Українська новелістика кінця XIX — початку XX ст. К., 1989.

■ Літ.: Вороний М. [Рец. на кн.: Кибальчич Н. Поезії]. "Літературно-науковий вістник", 1914, т. 65, кн. 1; С. Б. Надія Костянтинівна Кибальчич. "Сяйво", 1914, № 7 — 9; Ротач П. Матеріали до українського біографічного словника. Літературна Полтавщина. "Архіви України", 1965, № 6; Яценко М. З листування І. Франка та Н. Кибальчич. "Радянське літературознавство", 1969, № 6.

М. П. Бондар.