КИПРІАН

КИПРІА́Н

• КИПРІАН

(бл. 1330, Тирново — 16.ІХ 1406, Москва)

- болг., укр. і рос. письменник, перекладач, церк. і культур. діяч. За походженням — болгарин. К. рано поселився на Афоні, згодом був кліриком у Константинополі. Бл. 1373 прибув на Русь як патріарший посол для примирення литовських і тверського князів з митрополитом Алексієм. У грудні 1375 обраний митрополитом київ. і литовським; 1375 — 78 жив у Києві, згодом — у Москві, звідки 1380 після того, як його сан не визнано, змушений був виїхати. 1389 домігся сану митрополита всієї Русі. Його діяльність пов'язана з поширенням серед сх. слов'ян другого південнослов'янського впливу. Автор слів, послань, житій, грамот (1392 — новгор. єпископу Іоанну, 1406 — духовна, яку К. заповідав зачитати на своєму похороні), листів (зокрема, 1385 — 86 — на Русь з Візантії), поетич. творів — канонів і молитов до різних релігійних відправ, перекладів з грец.кої мови ряду молитов та інших богослужебних текстів. Збереглося три послання К. до ігуменів Сергія і Феодора — 3 червня, 23 червня і 18 жовтня 1378. Друге послання, створене у київ. період діяльності К., — гострий публіцистичний твір, в якому автор обстоював свої митрополичі права. Під час перебування у Москві К. сприяв розвитку перекладацької діяльності, виправив тексти деяких церк. книг згідно із своїми поглядами на правопис. Написав кілька ориг. творів, серед яких виділяються "Житиє Петра митрополита" (1381) та "Повість про Митяя-Михаїла" (1382). Був ініціатором відбудови Софійського собору в Києві.

♦ Тв.: Повесть о Митне. В кн.: Прохоров Г. М. Повесть о Митяе. Русь и Византия в эпоху Куликовской битвы. Л., 1978.

■ Літ.: Амфилохий, архим. Что внес Киприан, митрополит киевский и всея России, а потом московский и всея России, из своего родного наречия и из переводов его времени в наши богослужебные книги? В кн.: Труды III археологического съезда, т. 2. К., 1878; Дмитриев Л. А. Роль и значение митрополита Киприана в истории древнерусской литературы (к русско-болгарским литературным связям XIV — XV вв.). "Труды Отдела древнерусской литературы", 1963, т. 19; Исследовательские материалы для "Словаря книжников и книжности Древней Руси". "Труды отдела древнерусской литературы", 1985, т. 39.

Ю. В. Пелешенко.