КИРДАН Борис Петрович
КИРДА́Н Борис Петрович
• КИРДАН Борис Петрович
(25.ІХ 1922, с. Ганно-Леонтовичеве, тепер Устинівського р-ну Кіровогр. обл.)
- укр. та рос. рад. фольклорист і літературознавець, доктор філол. наук з 1968. Член КПРС з 1943. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1951 Моск. ун-т. У 1953 — 83 працював в Ін-ті світової л-ри АН СРСР, з 1983 — професор (1983 — 87 — зав. кафедрою рос. л-ри) Моск. пед. ін-ту ім. В. І. Леніна. Автор праць з історії рос. та укр. фольклористики, л-ри, фольклору часів Великої Вітчизн. війни, поетики фольклору ("Українські народні думи XV — поч. XVII ст.", 1962; "Актуальні проблеми вивчення фольклорних зв'язків східних і західних слов'ян", 1973; "Формула неможливого в слов'янських народних піснях карпатської зони", 1983, тощо), один з укладачів зб. "Російські приказки і прислів'я" (1988). Уклав (з своєю передмовою й коментарями) зб. "Українські народні думи" (1972). К. належать статті про творчість Марка Черемшини, І. Микитенка, переклади рос. мовою деяких творів І. Ле, І. Багмута.
♦ Тв.: Украинский народний эпос. М., 1965; Собиратели народной поэзии. Из истории украинской фольклористики XIX в. М., 1974; Народні співці-музиканти на Україні, К., 1980
[у співавт.]; Героический эпос украинского народа об освободительной войне 1648 — 1654 годов. В кн.: Единение літератур. К., 1982; Масові пісні і фольклор періоду Великої Вітчизняної війни. "Народна творчість та етнографія", 1985, № 3; К вопросу о фольклоризме И. Я. Франко (на материале драмы "Украденное счастье"). В кн.: Фольклорные традиции в русской и советской литературе. М., 1987.
■ Літ.: Гайдай М. Дослідження про думи. "Народна творчість та етнографія", 1966, № 6.
В. М. Гацак.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)