КЛИМКОВИЧ Ксенофонт Григорович
КЛИМКО́ВИЧ Ксенофонт Григорович
• КЛИМКОВИЧ Ксенофонт Григорович
[псевд. і крипт. — Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, Кс, Кл., Кл. К. та ін.; 31.I(12.II) 1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франк. області — 7.V 1881, Львів]
- укр. поет, перекладач, журналіст і видавець. Нар. в сім'ї священика. Навчався до 1852 в Станіславській гімназії. Був дрібним чиновником у Станіславі (тепер Івано-Франківськ). З 1862 жив у Львові. У 1863 — 65 видавав журн. "Мета", книжкову серію "Руська читальня", співробітничав у журн. "Вечерниці" та ін. західноукр. період. виданнях. 1867 був співредактором панславістського журн. "Славянская заря" у Відні. З 1868 — співробітник, а 1871 — 72 — ред. газ. "Основа" у Львові. Багато зробив для популяризації Т. Шевченка в Галичині, публікував його твори, був ініціатором відзначення ювілеїв поета, 1864 вперше видав поему "Сон". Збирав рукописні матеріали для випуску двотомника "Поезії Тараса Шевченка" (Львів, 1867). В л-рі дебютував як поет під впливом письменників "Руської трійці". Перші публікації — вірші "Сон", "Молодцеві", "До вітчизни" та ін. — з'явилися 1855 у газ. "Зоря галицька". У віршах звертався до істор.-патріотичної тематики, фольклор. мотивів ("Святославова долина", "Пропалий престол", обидва — 1862; "На вічну пам'ять Тарасові", 1863), обстоював єдність Галичини з Наддніпрянською Україною ("Великі роковини", 1863), закликав збирати нар. творчість. Переклав з рос. мови роман "Чайковський" (1864) та повісті "Можебилиця" ("Быль не быль и не сказка") і "Так іноді люди женяться" Є. Гребінки (обидві — 1863), комедію "Шельменко-денщик" Г. Квітки-Основ'яненка, цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" М. Гоголя, повість "Вогняний змій" П. Куліша, з польс — драму "Верховинці" Ю. Коженьовського; з англ. — кілька поезій з циклу "Єврейські мелодії" Дж Байрона; з франц. — п'єсу "Грушенків зять" (1866 ішла в Руському нар. театрі у Львові), деякі твори Гомера, Й. В. Гете. Нім. мовою переклав ряд поезій Т. Шевченка (поеми "Гайдамаки" і "Гамалія", вірші "Мені тринадцятий минало", "І виріс я на чужині", "Якби ви знали паничі" та ін., усі — 1880 — 81), оповідання "Два сини" Марка Вовчка (1873).
♦ Тв.: [Вірші]. В кн: Поети пошевченківської доби. К., 1961.
■ Літ.: В. Гр. К. Ксенофонт Климкович (шкіц біографічний). "Зоря", 1881, № 23-24; Огоновський О. Історія літератури руської, ч. 2, відділ 2. Львів, 1889; Павлюк М. До історії ранніх перекладів поезій Шевченка німецькою мовою (70-і — початок 80-х років XIX ст.). В кн.: Збірник праць дванадцятої наукової шевченківської конференції. К., 1964; Мороз З. Західноукраїнська історична драма другої половини XIX ст. (Нариси з історії становлення і розвитку). В кн.: Мороз З. На позиціях народності, т. 1. К., 1971.
М. М. Павлюк.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)