КОВАЛЕНКО Борис Львович
КОВАЛЕ́НКО Борис Львович
• КОВАЛЕНКО Борис Львович
[12 (25).XI 1903, с. Хотуничі, тепер Щорського р-ну Черніг. обл. — 13.VII 1937]
- укр. рад. літературознавець і критик. Член КПРС з 1927. Закінчив 1925 Київ. ін-т нар. освіти, пізніше викладав у ньому (1935 — 36 — зав. кафедрою укр. л-ри). Друкувався з 1923. Член Спілки сел. письменників "Плуг", Спілки пролет. письменників "Гарт", Всеукраїнської спілки пролетарських письменників, входив до літ. орг-ції "Молодняк". Літ.-крит. праці: "В боротьбі за пролетарську літературу", "Перший призов" (обидві — 1928), "Українська пролетарська література" (1929), "Петро Панч", "Пролетарські письменники", "Юхим Зоря" (всі — 1931), "За магнетобуди літератури" (1932), "Українська література" (1935). Осн. об'єкт досліджень — творчість укр. рад. письменників. Розробляючи теоретичні аспекти методу соціалістич. реалізму, К. стояв на засадах вульгарного соціологізму, догматизму, пов'язаних з хибними настановами і цілями ВОАПП, ВУСПП, до керівництва яких він належав. Незаконно репресований 1937. Реабілітований 1956.
♦ Тв.: Літературно-критичні статті. К., 1962.
■ Літ.: Іщук А. На світанку. До 60-річчя з дня народження Бориса Коваленка. "Літературна Україна", 1963, 26 листопада.
С. А. Крижанівський.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)