Українська літературна енциклопедія

КОВАЛЕНКО Любов Михайлівна

КОВАЛЕ́НКО Любов Михайлівна

• КОВАЛЕНКО Любов Михайлівна

(справж. прізв. — Сєдая)

(14.VII 1923, с. Чаплине, тепер смт Васильківського р-ну Дніпроп. обл.)

- укр. рад. письменниця. Член КПРС з 1959. Закінчила 1950 Дніпроп. ун-т. Учителювала, була на комс. роботі, працювала у вид-ві "Промінь". Друкується з 1961, пише також рос. мовою. Автор зб. оповідань "Коли співає жайвір" (1961), зб. фантастич. оповідань "Ярославна" (1969), повістей "Наречена" (1981), "Радість моя" (1984), "Вікно у вечірньому небі" (1987), нарисів. Для дітей видала зб. оповідань "Пригоди Цвірика" (1973), повість-казку "Пригоди Книжки" (1977). У творах К. порушується антифашистська тема, розкривається духовний світ підростаючого покоління, змальовується нелегка праця лікарів тощо. Окремі твори К. перекладено молд. і татар. мовами.

Літ.: Карнаух С. Г., Прудченко В. Д. Писатели Днепропетровщины. Биобиблиографический указатель. Днепропетровск, 1987.

С. Г. Миронюк.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)