КОВАЛЬЧУК Леонід Захарович

КОВАЛЬЧУ́К Леонід Захарович

• КОВАЛЬЧУК Леонід Захарович

(25.XII 1933, Київ)

- укр. рад. письменник. Закінчив 1957 Київ. ун-т. Працював редактором Укр. радіо, у вид-ві "Радянський письменник", Товаристві любителів книги Української РСР. Автор збірок віршів "Рідні вогники" (1963), "Відстані" (1967), "Майстри" (1970), "Зерно і зорі" (1973), "Крутизна" (1978), "Контрасти" (1983), "Середина літа" (1986), поетич. збірок для дітей "Сонечко стрічаю" (1965), "Житні колоски" (1973), "Хмаринка і Маринка" (1985), повістей "Вісті з острова Чаїного" (1971), "Полум'я не згасне" (1979), "Вогненна траєкторія" (1984). У поезії К. тяжіє до ліро-епічного стилю. Осн. тематика повістей — героїка Великої Вітчизн. війни, випробування моральних якостей людини у складних життєвих ситуаціях. Перекладає з рос., білорус., вірм. та ест. л-р. Окремі твори К. перекладено рос., білорус., ест., англ., франц., дат. мовами.

■ Літ.: Сердюк П. Пробуючи крила. "Літературна Україна", 1964, 24 березня: Пугач В. Пульс відстаней. "Робітнича газета", 1968, 16 січня.

Л. М. Скирда.