КОВАЛЬ Григорій Павлович

КОВА́ЛЬ Григорій Павлович

• КОВАЛЬ Григорій Павлович

(20.ІХ 1921, м. Ічня, тепер Черніг. обл.)

- укр. рад. поет, перекладач. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1951 Київ. пед. ін-т. Був на культ-осв., пед., журналіст., видавн. роботі. Друкується з 1947. Перші збірки "Слово про вірність" (1955) і "Гірська легенда" (1959) позначені впливом укр. пісенного фольклору, перейняті почуттям громадян. відповідальності. Автор збірок філос. лірики "Під небом України" (1962), "Росяниця" (1966), "Зелене полум'я" (1970), "Меридіани долі" (1976), "Запах трави" (1980), "Солов'їна криниця" (1984). Вірші К. сповнені закоханості в красу рідного краю, відбивають пошуки душевної гармонії. Пише і для дітей (збірки "Жайворонкові дзвіночки", 1970; "Як комар збирав нектар", 1973; "Росинка", 1981). Опубл. ряд нарисів, переклав окремі твори білорус. (А. Кулешова, Максима Лужаніна, М. Машари), груз. (І. Абашидзе, К. Каладзе), латис. (А. Елксне, А. Скалбе), туркм. (А. Конусова), болг. (І. Давидкова) поетів. Портрет с. 511.

♦ Тв.: Сузір'я доброти К., 1981; Щедрий їжачок. К., 1989.

■ Літ.: Костенко Д. Музика зеленої повені. "Україна", 1967, № 31; Речмедін В. Радість світотворення. "Вітчизна", 1971, № 10; Каспрук А. Виважене слово. "Вітчизна", 1982, № 9; Славинський М. "У полум'ї звихрених літ". В кн.: Поезія, в. 1. К., 1985.

Л. З. Мороз.