Українська літературна енциклопедія

КОЗЛОВ Іван Іванович

КОЗЛО́В Іван Іванович

• КОЗЛОВ Іван Іванович

[11 (22).IV 1779, Москва — 30.I (11.II) 1840, Петербург]

- рос. поет і перекладач. Представник психол. романтизму. Був близько знайомий з О. Пушкіним (присвятив йому вірш "Співець! Коли перед тобою...", 1825), В. Жуковським, П. В'яземським. Літ. творчістю зайнявся, будучи невиліковно хворим (параліч ніг, сліпота). Писав поеми, елегії, балади, послання, ліричні монологи й медитації. Найкращий твір К. — поема "Чернець" (1825; укр. перекл. В. Щурата, опублікована у газ. "Діло", 1893, 10 і 11 вересня) побудований як лірична сповідь молодого ченця. Автор зворушливих поезій "До друга В. А. Ж.", "Венеціанська ніч", "Полонений грек у в'язниці", "Київ" тощо. К. належить переспів "Плачу Ярославни" зі "Слова о полку Ігоревім". Переклав ряд творів Дж. Байрона, А. Міцкевича, Р. Бернса, А. Шеньє, В. Скотта та ін. Його переклад поезії "Вечірній дзвін" Т. Мура став відомою піснею. Творами К. захоплювався Т. Шевченко. Текстуальні ремінісценції з поеми К. "Княгиня Наталія Борисівна Долгорука" (повне вид. 1828) є в Шевченковій поемі "Слепая". Окремі твори К. переклали П. Грабовський, М. Вороний, П. Щоголев.

Тв.: Полное собрание стихотворений. Л., 1960; Стихотворения. М., 1979; Колокола не умолкают. Иркутск, 1980; Укр. перекл. — Вечірній дзвін. В кн.: Антологія російської поезії в українських перекладах. Х., 1925; Туга за рідним краєм ("Нуджусь та серцем завмираю..."). В кн.: Грабовський П. Твори, т. 1. К., 1964.

Літ.: Белинский В. Г. Собрание стихотворений Ивана Козлова. В кн.: Белинский В. Г. Полное собрание сочинений, т. 5. М., 1954.

Л. Г Фрізман.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)