Українська літературна енциклопедія

КОЗЬКО Віктор Панасович

КОЗЬКО́ Віктор Панасович

• КОЗЬКО Віктор Панасович

(23.IV 1940, м. Калинковичі, тепер Гом. обл.)

- білорус. рад. письменник. Член КПРС з 1972. Закінчив 1970 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Пише білорус. і рос. мовами. Автор повістей "Високосний рік" (1972), "Повість про безпритульне кохання" (1975), "Суд у Слободі" (1978), "Хроніка дитбудинківського садка" (1985), які мають автобіогр., докум. основу, пов'язану з подіями Великої Вітчизн. війни та повоєнного життя. Повість "Цвіте на Поліссі груша" (1978), роман "Неруш" (1981) — про взаємини людини і природи, духовні пошуки сучасника. Пише також новели, кіносценарії, виступає з літературно-критичними статтями. Окремі твори К. переклали Г. Вігурська, В. Забаштанський, В. Сидоренко.

Тв.: Укр. перекл. — Наждак Маруда. В кн.: Сузір'я, в 12. К., 1978; Цвіте на Поліссі груша. В кн.: Сучасна білоруська повість. К., 1984; Неруш. К., 1986; Рос. перекл. — Здравствуй и прощай. М., 1976; Две повести. Минск, 1977; Колесом дорога. М., 1983; Хроника детдомовского сада. М., 1987; Судный день. М., 1988.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)