Українська літературна енциклопедія

КОЛОДІЙ Олена

КОЛОДІ́Й Олена

• КОЛОДІЙ Олена

(Kolody Helena; 12.X 1912, м. Круз-Машаду, побл. Курітіби, Бразилія)

- браз. поетеса. Нар. в сім'ї емігрантів із Зх. України. Дістала пед. освіту, викладач біології та інспектор серед. шкіл у м. Курітібі. Пише португ. мовою. Автор збірок "Внутрішній краєвид" (1947, 1950), "Тінь на річці" (1951), "Дзвінка стежина" (1966), "Течія" (1977), "Наявна безмежність" (1980) та ін. 1962 вийшло "Повне зібрання поезій" К., двічі (1967, 1977) видавалися "Вибрані поезії". У творчості переважає інтимна, пейзажна й філос. лірика. Переклала португ. мовою для кн. "Антологія української літератури" (Ріо-де-Жанейро, 1959) ряд творів І. Котляревського, Ю. Федьковича, М. Шашкевича, М. Старицького, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, М. Вороного, О. Олеся, Є. Плужника, О. Близька, О. Бургардта, М. Зерова, М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, М. Бажана та ін. Укр. мовою вірші К. перекладають В. Вовк, Г. Кочур.

Г. П. Кочур.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)