КОПРОВСЬКИЙ (Koprowski) Ян

• КОПРОВСЬКИЙ (Koprowski) Ян

(псевд. — "Баца", Я. К., Кронікаж, Яцек Вежбинський; 10.II 1918. с. Покшивниця, тепер Келец. воєводства, Польща)

- польс. письменник, перекладач. Навчався 1937 — 39 у Варшав. ун-ті. Під час окупації був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Збірки віршів "До моєї землі" (1936), "Еллада у вересі" (1937) — інтим. і громадян. характеру. В збірках "Поезія для тебе" (1945), "Дорога до Варшави" (1946), "Нова земля", "Польські пейзажі" (обидві — 1951), "Криниця минувшини" (1961) пише про мирне життя, порушує актуальні сусп. проблеми. Автобіогр. матеріали — в основі ряду оповідань і повістей "Повість про мого батька" (1950) і "Справа Марціна Пєхоти" (1951). У зб. оповідань "Це було в березні" (1962), повісті "Повернення на батьківщину" (1964) змальовано повоєнні будні Нижньої Сілезії. Автор кількох книжок репортажів і літ. есе. 1951 в газ. "Głos Robotniczy" ("Робітничий голос") опубл. у своєму перекл. вірші "Заповіт" і "Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!" Т. Шевченка і ст. про нього "Поет свободи й демократії", 1964 в тижневику "Odgłosy" ("Відгомін") — ст. про Т. Шевченка "Поет з біографією". В "Баладі про Тараса Шевченка" (опубл. у зб. "Польські пейзажі", 1951) розповів про тяжке дитинство поета і його поневіряння на засланні.

І. М. Лозинський.