КОСАРИК-КОВАЛЕНКО Дмитро Михайлович
КОСА́РИК-КОВАЛЕНКО Дмитро Михайлович
• КОСАРИК-КОВАЛЕНКО Дмитро Михайлович
[18(31).X 1904, с. Фидрівка, тепер с. Федорівка Глобинського р-ну Полтав. обл. — 21.II 1992, Київ, похов. у с. Федорівка]
- укр. письменник і літературознавець, канд. філол. наук з 1945. Закін. 1926 Харків. вищі пед. курси ім. Г. С. Сковороди. В 1938 — 52 працював в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, 1955 — 63 — в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського АН УРСР. Належав до "Плугу". Автор збірок оповідань "Червона купіль" (1926), "Мій азимут" (1931), "Партизанський колодязь" (1932), йому ж належать ліричні повісті "Роботящим умам, роботящим рукам" (1961), "Син-колос", "Добром нагріте серце" (обидві — 1962) та інші. Творчі зв'язки діячів культури — осн. тема літ. розповіді "Братні зорі" (1983). Опубл. ряд праць про Т. Шевченка, в яких розкрив хронол. послідовність його подорожей по Україні, уточнив низку дат і фактів спілкування укр. поета з рос. революц. демократами ("Войовниче життя Т. Шевченка", 1943; "Життя і діяльність Т. Шевченка. Літературна хроніка", 1955), кілька брошур про зв'язки Д. Гурамішвілі, О. Пушкіна, М. Горького та ін. письменників з Україною ("Пушкін на Україні", 1937; "Пушкін, Шевченко, Горький в народних переказах", 1937; "Давид Гурамішвілі", 1950).
♦ Тв.: Рос. перекл. — Дума над Тясмином. М., 1971.
■ Літ.: Тельнюк С. Золотошукач. "Літературна Україна", 1964, 30 жовтня; Татаренко В. Стежками братання. "Вітчизна", 1984, № 10.
В. Л. Микитась.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)