КОСАЧ Михайло Петрович
КО́САЧ Михайло Петрович
• КОСАЧ Михайло Петрович
[псевдоніми — Михайло Обачний, Михайло Козак та інші; 13(25). VII 1869, м. Новоград-Волинський, тепер Житомирської області — 3(16).X 1903, Харків, похов. у Києві]
- укр. учений-математик і письменник. Син Олени Пчілки. Брат Лесі Українки і О. Косач-Кривинюк. Навч. (з 1889) у Київському, закін. 1894 Юр'єв. (тепер Тартуський) ун-т. Викладав у Юр'єв. ун-ті, з 1901 — доцент кафедри фізики і метеорології Харків. ун-ту. Автор праць з математики і фізики. Входив до літ. гуртка "Плеяда". Літ. діяльність почав перекладами оповідань М. Гоголя ("Вечори на хуторі біля Диканьки", 1885, разом з Лесею Українкою) та В. Короленка ("У великодну ніч"), Г. Сенкевича, Ф. Б. Гарта. Виступав з оповіданнями у журналах "Зоря" і "Житє і слово": "Різдво під Хрестом Полудневим", "На огнище прогресу", "Владарі світу", "Погибель світу", "Сни", "Метелики", "Вовкулаки", "Гість", "Що?", "Нікуди" (усі — 1888 — 97) та ін. В них простежується заг. для укр. прози того часу еволюція — від етногр.-описової манери до психологізму.
■ Літ.: Исаков С. М. П. Косач в Эстонии. "Ученые записки Тартуского государственного университета", 1958, в. 65; Хорунжий Ю., Ісаков С. Серце, яке жадало дії. "Вітчизна", 1984, № 8.
О. Ф. Ставицький, Ю. М. Хорунжий.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)