КОСТИЧ (Костић) Лаза

КО́СТИЧ (Костић) Лаза

• КОСТИЧ (Костић) Лаза

(31.I 1841, м. Ковіль, Воєводина, Сербія — 9.XII 1910, Відень)

- серб. письменник, перекладач. Закін. 1864 ун-т у Пешті. Учасник серб. молодіжного культ.-осв. руху "Омладина" (1866 — 72), зазнав переслідування австр. влади. В істор. драмах "Максим Црноєвич" (1866) та "Пера Сегединац" (1882) створив образ "сербського Гамлета". Видав три збірки "Віршів" (1873, 1874, 1909), в яких поєднав фольклор із зразками класичної і європ. поезії. Першим запровадив у серб. поезію античні мотиви та образи (алегор. вірші "Розмова", "Прометей", "Адріатичний Прометей" та ін.), ввів вільний вірш. Процес мистецького натхнення осмислюється К. у віршах "Між дійсністю і сном", "Виникнення пісні" (обидва — 1863). Перекладач і популяризатор творів В. Шекспіра серб. мовою. Літ.-крит. праця "Засади прекрасного в світі" (1880) написана з позицій ідеаліст. естетики. Згодом виступив проти демокр. ідей у літературі.

Є. М. Пащенко.