КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Нестор Олександрович

КОТЛЯРЕ́ВСЬКИЙ Нестор Олександрович

• КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Нестор Олександрович

[21.I (2.II) 1863, Москва — 12.V 1925, Ленінград]

- російський літературознавець, академік Російської АН з 1909. Закінчив 1881 Колегію Павла Галагана, 1885 — Моск. ун-т, продовжував освіту в Сорбонні (до 1889). З 1890 — викладач Бестужевських курсів (Петербург). 1910 — 25 — перший директор Пушкінського дому (тепер Ін-т рос. л-ри Рос. АН). Осн. праці присвячені вивченню історії рос. л-ри, західноєвроп. сентименталізму та романтизму, громад.-літ. руху в Росії 19 ст. тощо ("Літературні напрями олександрівської епохи", 1907; "Переддень звільнення, 1855 — 1861. З життя ідей та настроїв у радикальних колах того часу", 1916; "Світова скорбота наприкінці XVIII — на початку XIX ст.", 1914; "Народ і вищі культурні цінності", 1917; "Пушкін як історична особистість", 1925, та ін.). Досліджував літ. діяльність декабристів, М. Гоголя, М. Лермонтова. У працях К. є цінний матеріал з історії укр. л-ри і культури, укр.-рос. літ. та культурно-громад. взаємин. Написав рецензії на "Політичні твори" М. П. Драгоманова (1908) та біогр. нарис "Кохановська (Н. С. Соханська)" Н. Платонової (1912).

■ Літ.: Памяти Нестора Александровича Котляревского 1863 — 1925. Л., 1926.

І. Д. Бажинов.