КОЦОВСЬКИЙ Володимир Миколайович

КОЦО́ВСЬКИЙ Володимир Миколайович

• КОЦОВСЬКИЙ Володимир Миколайович

(псевд. та крипт. — Корженко, Голка, К-о, В. К., Володимир К-ский та ін.; 10.IX 1860, с. Отиневичі, тепер Жидачівського р-ну Львів. обл. — 11.II 1921, м. Сокаль, тієї ж обл.)

- укр. літературознавець, письменник, педагог, доктор філософії з 1895. Закін. 1883 Львів. ун-т. У поглядах та діяльності дотримувався "народовської" (див. "Народовці") орієнтації. 1882 — голова "Академічного братства". З 1889 учитель укр. гімназії у Ряшеві (тепер Жешув, Польща), Львові. З 1895 викладав в учит. семінарії в Сокалі. Член Літ. т-ва імені Шевченка з 1886. З 1891 входив до комісій, що визначали укр. репертуар галиц. театрів, зокрема Руського нар. театру. Співробітничав у "Записках Наукового товариства імені Шевченка", газетах "Діло", "Буковина", "Руслан", тижневику "Учитель", журналах "Світ", "Зоря", "Зеркало", "Нове зеркало", "Шкільна часопись", зб. "Ватра", антологіях "Акорди" та "Українська муза". Досліджував життя і творчість членів "Руської трійці" (праці "Маркіян Шашкевич", "Житє і значене Маркіяна Шашкевича і в доповненю матеріали і замітки до генези руського народного відродження в Галичині", обидві — 1886; "Література галицько-руська і Маркіян Шашкевич", 1894). Автор передмови до кн. "Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Писання" (1884), розвідки "Історично-літературні замітки до „Слова о полку Ігоревім"" (1893), багатьох статей на літ. ("Огляд національної праці галицьких русинів", 1887), наук.-популярні, громад. теми, літ. й театр. рецензій. Упорядкував 3-й том "Руської історичної бібліотеки", яку видавав Г. Онишкевич. Писав вірші, в яких переважають роздуми про життя і смерть ("Сон", 1887; "Ми такі прості, чорні хлопи", 1903; "В борбі за жизнь для себе чи для брата", 1908, та ін.). Поезії К. властива оригінальність форми (використовував терцину — "Та дармо серцем мечесь страсть забута...", 1908). К. належить оповідання "На Досвітках" (1884). Переклав окр. поезії Горація (1881), одну з пісень Міньйони з роману "Літа науки Вільгельма Майстера" Й. В. Гете (1885), баладу "Поворот тата" А. Міцкевича (1895), "Ренські легенди" Ф. Б. Гарта (1881), вірш "Цар природи" О. Боровиковського (1881). У співавт. з І. Огоновським склав "Методичну граматику руської мови для IV класу шкіл 5 і 6 класових" (1894). І. Франко зараховував К. до кращих представників укр. інтелігенції Галичини (передмова до зб. "З вершин і низин", 1893), присвятив йому вірш "Корженкові".

■ Літ.: Франко І. Наше літературне життя в 1892 році. — М. Шашкевич і галицько-руська література. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 29. К., 1981.

М. О. Мороз.