Українська літературна енциклопедія

КРАВЧЕНКО-КРЮКОВСЬКИЙ Іван Григорович

КРА́ВЧЕНКО-КРЮКОВСЬКИЙ Іван Григорович

• КРАВЧЕНКО-КРЮКОВСЬКИЙ Іван Григорович

(справж прізв. — Кравченко)

(грудень 1826, м. Лохвиця, тепер Полтав. обл. — липень 1885, там же)

- укр. кобзар. Змалку наймитував у панів, тоді ж осліп. Дорослим навчився грати на бандурі. В репертуарі К.-К. було 12 укр. нар. дум ("Три брати азовські", "Олексій Попович", "Федір Безродний, Бездольний", "Сокіл і соколя", "Самійло Кішка", "Про козака Голоту", "Про Правду і Неправду" та ін.). Виконавська майстерність К.-К. відзначалася багатством супроводу на бандурі (мала 28 струн) й глибокою виразністю співу. Був пан-майстром (керівником) кобзарсько-лірницької орг-ції, добре знав і беріг її звичаї та церемонії. Думи й пісні від К.-К. записували 1876 П. Мартинович та О. Сластіон, 1882 — В. Горленко. П. Мартинович намалював його портрет.

Літ.: Горленко В. Бандурист Иван Крюковский, "Киевская старина", 1882, т. 4; Українські записи Порфирія Мартиновича. К., 1906; Кирдан Б. П. Д. Мартынович и собирание дум. В кн.: Текстологическое изучение эпоса М., 1971; Лавров Ф. Кобзарі. К., 1980.

М. Л. Полотай.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)