КРАНЬЧЕВИЧ (Kranjčević) Сильвіє Страхимир

КРА́НЬЧЕВИЧ (Kranjčević) Сильвіє Страхимир

• КРАНЬЧЕВИЧ (Kranjčević) Сильвіє Страхимир

(17.II 1865, м. Сень, Хорватія — 29.Х 1908, м. Сараєво)

- хорв. поет, критик. Вивчав 1883 теологію в колегії "Германо-гунгарікум" (Рим), закін. 1886 річні пед. курси в Загребі; вчителював у містах Мостарі, Ливні, Сараєві. Один з провідних поетів 19 ст., борець за нац. і культур. відродження Хорватії (патріот. вірші "Хорватії", "Народові", "Хорватській матері"). Його твори сповнені філос. роздумів про долю народу, протесту проти насильства і соціальної несправедливості (збірки "Гризоти", 1902; "Поезії", 1908). Залишив також довершені зразки інтимної та філос. лірики; писав прозу, літ.-крит. статті. Редагував (разом з К. Херманом) журн. "Nada" ("Надія", 1895 — 1903), в якому надр. ст. "Тарас Григорович Шевченко" М. Поповича (1895, № 21 — 24), поезії Т. Шевченка в перекл. А. Харамбашича (1899, № 9 — 12). Дав високу оцінку творам Марка Вовчка (ст. "Гуманістична думка в російському романі", "Nada", 1901, № 2). Окр. твори К. перегукуються з поезіями Т. Шевченка

[поема "Астрея" К. — з поемою "Сон" ("У всякого своя доля"); вірш "Пісня мого щастя" К. — з шевченківськими "Не завидуй багатому" і "Буває, іноді старий"]. Вірш К. "На бойовищі" перекл. Р. Лубківський (зб. "Слов'янська ліра", К., 1983).

♦ Тв.: Рос. перекл. -

[Вірші] В кн.: Поэты Югославии XIX — XX вв. М., 1964.

■ Літ.: Ющук І. П. Т. Г. Шевченко і С. С. Краньчевич. (До питання про поширення поезії Т. Г. Шевченка в Югославії 80 — 90-х років XIX ст.). В кн.: Міжслов'янські літературні взаємини, в. 3. К., 1963; Рудяков П. М. Українсько-хорватські літературні взаємини в XIX — XX ст. К., 1987.

В. Г. Гримич.