КРОТЕВИЧ Євген Максимович

КРОТЕ́ВИЧ Євген Максимович

• КРОТЕВИЧ Євген Максимович

[11 (23).I 1884, с. Журавка, тепер Городищенського р-ну Черкас. обл. — 29.V 1968, Київ]

- укр. письменник. Закін. 1911 Київ. ун-т. 1922 — 29 був зав. літ. частиною в київ. театрах ім. М. Заньковецької та ім. І. Франка, викладав укр. л-ру в технікумах та вузах, працював у пресі. Писав оповідання, новели, п'єси, романи. Окр. виданнями вийшли п'єси "Сентиментальний чорт" (1923), "Секретар прем'єр-міністра", "Син сови" (обидві — 1924), "Вовченя" (1928), "Сад цвіте" (1937) та ін. Роман "Звільнення жінки" (1930) — на сімейно-побутову тему. Про безправ'я й поневіряння сільс. бідноти до революції та про пореволюц. події на селі — роман "Сини землі" (1948). В романі-хроніці "Понад Славутичем-Дніпром" (кн. 1 — 2, 1955 — 63) показав людей часів зародження й розвитку капіталізму в Україні, розгортання робіт, руху. Автор спогадів про М. Лисенка, М. Старицького, І. Нечуя-Левицького, К. Стеценка, Лесю Українку, М. Заньковецьку та ін. діячів укр. культури (кн. "Київські зустрічі", 1963).

♦ Тв.: Новели. К., 1957; Вибране. К., 1959; Рос. перекл. — Понад Славутичем-Днепром. М., 1960; Киевские встречи. М., 1968.

■ Літ.: Бойко Л. Через гоны лет. В кн.: Кротевич Е. М. Киевские встречи. М., 1968.

В. Х. Косяк.