КРУДІ (Krúdy) Дюла

КРУ́ДІ (Krúdy) Дюла

• КРУДІ (Krúdy) Дюла

(21.Х 1878, м. Ніредьгаза — 12.V 1933, Будапешт)

- угор. письменник. Закін. 1895 гімназію у м. Подоліні. Після придушення Угор. Рад. республіки 1919 змушений був емігрувати. Значне місце в творчості К. посідають теми розпаду старого дворян. укладу (зб. новел "Сумні казки веселої людини", 1900), героїч. боротьби угор. народу за визволення (зб. оповідань "Герої мрій", 1906) і краси рідного краю (збірки нарисів і статей "Будапештські прогулянки", 1908; "Угорські краї", 1919). У романах "Юність Синдбада" (1911) і "Подорож Синдбада" (1912) створив образ благородного лицаря. Успіх К. принесли романи "Червона поштова карета" (1914) і його продовження "Осінні біги" (1917), в яких лірич. самовираження органічно поєднується з реаліст. картинами життя провінц. містечок і околиць Будапешта. У 20 — 30-х pp. виробив власний реаліст. стиль (романи "Семеро сов", 1922; "Три королі", 1926 — 30). Його визначальними рисами є переплетення часових площин, фантазії і реальності. Роман "За моєї покійної юності" (1930), який відтворює атмосферу часу, побудований на безсюжетності, передачі настроїв, душев. стану персонажів. У творах К. переломлюється імпресіонізм, пізня романтика й новітні художні пошуки. Автор кн. нарисів про Руську Країну (Закарпаття) — "Полонинська трембіта". Окр. твори К. переклали Ю. Качій, !. Щербина.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Полонинська трембіта. В кн.: Забута земля. Ужгород, 1982; Остання сигара в "Сірому Арабі". В кн.: Угорське оповідання. К., 1976; Рос. перекл. — Избранное: М., 1987.

■ Літ.: Кланицан Т., Саудер Й., Сабольчи М. Краткая история венгерской литературы XI — XX века. Будапешт, 1962; Цине М. Дюла Круди. В кн.: Писатели Венгрии. М., 1989; Мегела І. П. Роман Дюли Круді "За моєї покійної юності". (Час і ситуація). "Слово і час", 1991, № 2.

І. П. Мегела.