КУДАШ (Кудашев) Сайфі Фаттахович

КУДА́Ш (Кудашев) Сайфі Фаттахович

• КУДАШ (Кудашев) Сайфі Фаттахович

[21.IX (З.Х) 1894, с. Кляшево, тепер Чишминського р-ну]

- башк. поет, нар. поет Башкирії з 1964. Навч. 1915 — 18 в медресе "Галія" (Уфа). У збірках "Пісні свободи", "Про білобілетників" (обидві — 1917) — революційні, антивоєнні мотиви. Роман у віршах "Кушкаен" (1936), збірки "Пісні плуга" (1926), "Закон щастя" (1937), "Республіка співає" (1940) та ін., ряд поем — про соціальні перетворення в Башкирії. Героїзм народу в роки Вел. Вітчизн. війни показав у збірках "Любов і ненависть", "Заклик" (обидві — 1942), "Від усього серця" (1944), ін. творах. Високі людські пориви, самовіддана праця, глибокі почуття — осн. мотиви збірок "Пісня серця" (1951), "Моя любов" (1956), "Листопад" (1960), "У моєму саду" (1964), "Круча" (1972), "Вершини" (1978), "Слова кохання" (1981).

Автор історико-біографічної повісті "Назустріч весні" (1954, про видатних поетів татар. і башк. народів — Г. Тукая та М. Гафурі), мемуар. книжок "Незабутні хвилини" (1957) і "Слідами юності" (1964). Поеми "Помста" (1941), "Думи опівнічні..." (1942), вірші "Наша дружба", "Вітання", "Живи, Україно" (всі — 1943), "Лист у Київ" (1947), "Братерство" (1954), "М. Т. Рильському" (1958) та ін. присвятив Україні. Написав кілька статей про укр. л-ру, творчість Т. Шевченка ("Наш улюблений Кобзар", 1953; "Народний Кобзар", 1957) і Лесі Українки, спогади про М. Рильського, П. Тичину, Петра Панча та ін. Переклав ряд творів Т. Шевченка, М. Рильського, П. Тичини, Петра Панча, В. Сосюри, І. Кочерги. На слова К. писали муз. твори П. Козицький, Г. Верьовка. Окр. твори К. переклали П. Тичина, В. Сосюра, М. Стельмах, Д. Павличко, В. Лагода, Б. Олійник, А. Кацнельсон, Д. Білоус, І. Гончаренко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Слово матері. Уфа, 1942; Харків. В кн.: Сузір'я, в. 6. К., 1972; Країна рідна. К., 1978; Лист до Києва. В кн.: Сузір'я, в. 16. К., 1982; Рос. перекл. — Избранные произведения, т. 1 — 2. Уфа, 1970; Восхождение. М., 1977; Книга судьбы. М., 1983.

■ Літ.: Рамазанов Г. Сайфи Кудаш. М., 1989.

С. Г. Сафдаков.