Українська літературна енциклопедія

КУЛЬЧИНСЬКИЙ Ігнатій

• КУЛЬЧИНСЬКИЙ Ігнатій

[1707, м. ВолодимирВолинський, тепер Волин. обл., за ін. даними — побл. м. Гродна, тепер Білорусь — 1747 (?)]

- укр. і білорус. письменник, церк. і осв. діяч. Навч., імовірно, в Римі. Був генеральним прокуратором Василіан. конгрегації і ректором Василіан. колегії в Римі, протягом 1727 — 35 займався історією церкви. Повернувшись на батьківщину, став гродненським архімандритом (1735). Писав лат. мовою. Найвідоміша його праця — "Специфіка руської церкви" (Рим, 1732) і додаток до неї (Рим, 1734). Книгу перевид. у Почаєві 1759. Автор зб. "Мінея василіанська", який вийшов друком у Вільно 1774. Написав хроніку Гродненської Борисоглібської (Каложської) церкви, склав "Інвентар Гродненського Каложського монастиря... зложений 1738". Вивчав історію і архітектуру гродненського Старого замку.

Літ.: Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, т. 9. Вильна, 1870; Воронин Н. Н. Древнєє Гродно. В кн.: Материалы и исследования по археологии древнерусских городов, т. 3. М., 1954.

П. К. Яременко.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)