КУШНЕРИК Федір Данилович

КУШНЕ́РИК Федір Данилович

• КУШНЕРИК Федір Данилович

[7(19).IX 1875, с. Багачка, тепер смт Велика Багачка Полтав. обл. — 23.VII 1941, там же]

- укр. кобзар, поет. У дитинстві осліп. Учень кобзаря М. С. Кравченка, який подарував йому свою кобзу. В репертуарі К. були різні твори: народні думи ("Про трьох братів азовських", "Про Олексія Поповича", "Про Федора Безродного", "Про Хмельницького та Бараб.ша", "Маруся Богуславка" та ін.), істор. пісні ("Сава Чалий", "Нечай", "Морозенко", "Максим Залізняк", "Про руйнування Січі"), побутові, жартівливі та сатиричні ("Про Правду і Неправду"), пісні на слова Т. Шевченка, Г. Сковороди та С. Руданського. Складав також власні твори. Його виконавську майстерність високо оцінювали М. Грінченко, М. Рильський, який вважав К. одним з ост. носіїв давньої кобзар. традиції. П. Тичина присвятив йому вірш "Ідемо з Великої Багачки".

■ Літ.: Грінченко М., Лавров Ф. Кобзар Федір Кушнерик. К., 1940; Лавров Ф. Кобзарі. К., 1980; Тичина П. Ф. Д. Кушнерик. В кн.: Тичина П. Зібрання творів, т. 8, кн. 1. К., 1986.

М. П. Полатай.