Кіпрська література

Кі́прська література

• Кіпрська література

- л-ра народу Республіки Кіпр грец. і тур. мовами, а також кіпр. діалектом грец. мови. Грекомовна К. л. виникла і розвивається в тісній взаємодії з грец. л-рою у Греції. Перші її пам'ятки (героїч. епос троянського циклу "Кіпрії", "Кіпрські оповіді" Сгасина і "Гомерівські гімни" на честь Афродіти) належать до 7 — 6 ст. до н. е. До 8 ст. н. е. склався кіпр. діалект грец. мови. У 8 — 10 ст. створено "Акрітські пісні" — кіпр. варіант середньовіч. епосу "Дігеніс Акріт". У циклах "Любовної лірики" (14 — 15 ст.) ренесансні мотиви переплітаються з самобут. нац. рисами. В період підлеглості Кіпру Венеції (1489 — 1571) виникла нар. поема "Ародафнуса" — про любов короля Кіпру до простої дівчини. Серед ранніх пам'яток новогрец. мовою — істор. хроніки Л. Махераса (15 ст.), Е. Вустроніоса (15 — поч. 16 ст.). В добу тур. панування (1571 — 1878) писемна л-ра занепала, розвивався тільки фольклор; ще до серед. 20 ст. мандрівні поети (піїтарії) створювали й виконували нар. пісні. Пожвавлюється літ. життя у 2-й пол. 19 ст., в час піднесення нац. самосвідомості і наростання визв. руху проти осман. ярма, а потім (з 1878) — проти англ. колонізаторів. Поет В. Михайлідіс в істор. піснях (кіпр. діалектом) звеличив боротьбу за свободу. Популярності набули створені грец. мовою "Кіпрські пісні" Д. Ліпертіса. Традиції кіпр. піїтарїїв розвиває поет П. Ліасідіс. З поч. 20 ст. посилюються зв'язки К. л. з грец.кою Вплив грец. романтизму помітний у творчості І. Карагеоргіадіса, П. Лоїзу.

Зачинатель кіпр. прози новогрец. мовою Н. Ніколаїдіс (повісті "Блакитна квітка", 1919; "Непокірний", 1922, тощо) розробляє соціальну тематику. В 30-х pp. виступали поети Т. Антіас (збірки "Друге пришестя", 1931, і "Вихід", 1937) та Т. Пієрідіс (збірка "Балада Марії", 1939), які в 40 — 50-х pp. звернулися до громадян. та антифашист. тематики. Пафос боротьби за нац. визволення звучить у творах А. Піліотіса (збірки віршів "Прислухайтесь", 1955; "Голос із нашої землі", 1959), Т. Стіліану, П. Іоанідіса, Ф. Пієрідіса. Лірико-філос. мотиви переважають у поезії К. Монтіса (збірки "Minima", 1946; "Пісні непишного життя", 1954) і М. Краліса (зб. "Епітафія екіпажеві", 1946).

Після проголошення Кіпром незалежності (1960) літературне життя пожвавлюється. 1978 в країні створено Спілку літераторів. Важливу роль у розвитку К. л. відіграє журн. "Νέα εποχή" ("Нова епоха"), що виходить з 1959. В л-ру влилося нове покоління письменників — Е. Пеоніду, М. Пасіардіс, Я. Кацуріс, Є. Молескіс. 1979 видано зб. віршів нар. оповідачів "Кіпрські піїтарії", традиції яких розвиваються і в сучас. л-рі. Зб. "Під одним небом" (1980) містить вірші відомих поетів, що пишуть грец. і тур. мовами.

К. л. тур. мовою відома на Кіпрі з кін. 19 ст. (поети Х. Х. Ефенді, М. Раджі та ін.). Серед письменників 50 — 70-х pp. 20 ст. — прозаїки Н. С. Ебеоглу, О. Яшін, Х. Маполар, Ю. Улутуг, поети У. Міне, М. Левенд, О. Кучетоглу, Ф. Деміраг, драматург Ф. Коркут. Знайомство з укр. л-рою на Кіпрі розпочалося з літ.-крит. статті "Українська поетеса Леся Українка" Н. Клименко в журн. "Νέα εποχή" ("Нова епоха", 1963, № 56). У цьому журналі (1964, 1986) поет К. Клеантус пропагував творчість Т. Шевченка та І. Франка. До видання "„Каменярі". (Мовами народів світу)". (К., 1983) він переклав вірш І. Франка. З грекомовн. К. л. на Україні окр. книжкою видано "Веселі повітряні змії" М. Піліоту (К., 1972); у журн. "Всесвіт" опубл. повість "Скелет" Н. Ніколаїдіса (1968, № 12), вірші Т Антіаса, Ф Пієрідіса, А. Піліотіса, (1964, № 8), Т. Філакту (1969, № 4), Е. Пеоніду (1977, № 7), П. Ліасідіса (1979, № 8), И. Молескіса (1989, № 2). Серед перекладачів — О. Пономарів, Т. Чернишова, А. Білецький, М. Сингаївський.

■ Літ.: Чернишова Т. Мужні голоси Кіпру. "Всесвіт", 1979, № 8.

Т. М. Чернишова.