ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА Наталя

ЛІВИ́ЦЬКА-ХОЛОДНА Наталя

• ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА Наталя

(псевд. — Наталка Волошка; 15.VI 1902, хутір біля с. Гельмязів, нині Золотоніського р-ну Черкас. обл.)

- укр. поетеса і перекладачка. 1919 разом з батьками виїхала до Польщі. Закін. 1927 Варшав. ун-т. Після 2-ї світ. війни жила й працювала в Німеччині, з 1950 — у США. Тепер живе в Канаді. Належала до літ. об'єднання укр. поетів "Танк" (Варшава). Почала друкуватися у віден. укр. журн. "Воля" (1921). Автор збірок: "Вогонь і попіл" (1934), "Сім літер" (1937 — обидві вид. у Варшаві), "Поезії старі й нові" (1986). Окр. твори опубл. в антології сучас. укр. поезії на Заході "Координати" (т. 1, Нью-Йорк, 1969), журн. "Літопис „Червоної Калини"" (1991, № 1) та ін. Автор худож.-біогр. повісті "Шлях велетня" (1955) про Т. Шевченка. Мотиви любові до рідного краю, вболівання за тяжку долю народу, оспівування його нац.-визв. прагнень у поезії Л.-Х. органічно поєднуються із звеличенням глибоких людських почуттів. Значних успіхів поетеса досягла в інтимній ліриці, проникаючи в світ внутр. переживань людини. Переклала з франц. мови ряд поезій Ш. Бодлера ("Коти", "Сплін"), П. Валері ("Цезар"), з італ. — окр. новели Л. Піранделло, М. Бонтемпеллі.

♦ Тв.: "І оживе твій світлий край...". "Дзвін", 1991, № 6.

■ Літ.: Салига Т. Сім літер любові. "Друг читача", 1990, 30 серпня; Ільницький М. Погляд у душу. "Дзвін", 1991, № 6; Пахаренко В. "Долетить на Дніпро луна...". "Слово і час", 1992, № 6; Погребенник Ф. "Прислужитись моїй країні...". "Літературна Україна", 1992, 2 липня.

Ф. П. Погребенник.