ЛІДІН Володимир Германович

ЛІ́ДІН Володимир Германович

• ЛІДІН Володимир Германович

[3(15).II 1894, Москва — 27.IX 1979, там же]

- рос. письменник. Закін. 1915 Моск. ун-т. Перші збірки оповідань — "Трин-трава", "Вороні коні" (обидві — 1916) і "Весняна вода" (1917). З серед. 20-х pp. Л. тяжіє до зображення сильних, мужніх, вольових людей (зб. оповідань "Норд", 1925; роман "Ідуть кораблі", 1926, та ін.). Складні соціальні і моральні проблеми життя країни Л. прагне художньо осмислити в романах "Відступник" (1928), "Шукачі" (1930), "Син" (1936), книгах оповідань і нарисів "Путина" (1930), "Про Далекий Схід" (1932), романі "Великий, або Тихий" (1933), повісті "Велика ріка" (1938). Події Вел. Вітчизн. війни відобразив у зб. оповідань "Просте життя" (1943), повісті "Вигнання" (1947) та ін. В оповіданнях повоєнних років Л. створив образи людей активної громадян. позиції і великої душі (збірки "Дорога журавлів", 1962; "Відблиск зірок", 1978; "Танення снігів", вид. 1980, та ін.). Автор книжок спогадів, літ. портретів, есе ("Люди і зустрічі", 1962; "Друзі мої — книги", 1962; нові розділи — 1981). Дія деяких творів Л. відбувається в Україні (оповідання "Криниця", повість "Вигнання" та ін.). Чимале місце україніка посідає в кн. "Друзі мої — книги" (есе "Від нащадків Шевченка", "Київські типи", "Народ на війні", "Книга безсмертна" та ін.). Окр. твори Л. переклали Б. Гур'єв, М. Моторнюк.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 6. М. — Л., 1928 — 30; Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 3 973 — 74; Укр. перекл. — Стародавня повість. К., 1960; Далекий друг. К., 1966.

■ Літ.: Шевченко М. Лидинский переулок. "Литературная Россия", 1988, 1 июля.

І. Д. Бажинов.