ЛІМНИЧЕНКО Василь

ЛІМНИ́ЧЕНКО Василь

• ЛІМНИЧЕНКО Василь

(справж. прізв. — Мельник)

(31.XII 1898, с. Небилів, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл. — 8.III 1949, Мюнхен)

- укр. письменник, перекладач, громад.культур. і церк. діяч у Німеччині. Закін. богосл. ф-т Львів. ун-ту. Був священиком на Тернопільщині — в селах Зарваниці і Звенигороді (засн. тут читальню "Просвіти"). 1944 виїхав до Чехо-Словаччини, з 1946 жив у Німеччині. Належав доліт. т-ва "Логос" у Львові. Автор збірок поезій "З війни" (1920), "Хуртовина" (1921), "Клонюсь" (1926) та "Дзвонять дзвони" (1939), повісті "Верховинець" (1938). У Бразилії видано книжки його вибр. поезій (1977) та оповідань (1982). Видав реліг.-філос. праці "Українські хрестоносці", "Релігія і життя" (обидві — 1948), "Післанництво українського народу" (1949).

В. Т. Полек.