ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
ЛІТО́ПИС САМОВИДЦЯ
• "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"
- козацько-старшин. літопис, видатний твір укр. істор. прози. Авторство ймовірно належить Р. Ракушці-Романовському (бл. 1623 — 1703), генеральному військ. підскарбієві (1663 — 68), згодом брацлав. протопопу і священику Миколаївської церкви в Стародубі. Літописець дотримувався козацько-старшин. поглядів, з погордою ставився до простого народу, нижчого козацтва, неприязно відгукувався про запорожців, називаючи їх свавільниками, усі військ. заслуги приписував реєстровому козацтву. "Л. С." охоплює події в Україні 1648 — 1702, в центрі його — нар.-визв. війна під керівництвом Б. Хмельницького. До 1676 розповідь ведеться у вигляді окр. розгорнутих оповідань, з 1677 — коротких порічних записів. Джерелом "Л. С." були попередні твори про визв. війну, докум. матеріали, праці польс. істориків, нар. істор. перекази, спогади учасників подій, власні спостереження і записи Самовидця. Початок війни автор традиц. пов'язує з особистою образою, заподіяною Хмельницькому польс. шляхтою; причину вбачає у соціальних і реліг. утисках, здійснюваних Польщею на укр. землях. Показуючи всенар. характер війни, заслуги Б. Хмельницького та його соратників, він негативно оцінює дії І. Виговського, П. Дорошенка, П. Тетері та ін. гетьманів, які відступили, на погляд автора, від рішень Переяславської ради 1654. Літописець виступає проти тодішніх ворогів України — корол. Польщі, султ. Туреччини і Крим. ханства, гостро засуджує їхніх прибічників серед козац. старшини. Він прихильно описує возз'єднання України з Росією. Виражаючи автономістські погляди козац. старшини, автор виступав проти заходів цар. уряду, спрямованих на ущемлення козац. самоврядування, його прав і вольностей, не підтримував збільшення кількості цар. воєвод в Україні, порядок обкладання і збирання нових податків. "Л. С." написано укр. книжною мовою 2-ї пол. 17 ст. з наближенням до народної, простим і зрозумілим стилем, з використанням народно-поет. лексики, фразеології, прислів'їв і приказок тощо. Поширювався в списках, уперше його вид. 1846. Авторство, зміст і джерела твору дослідив М. Петровський. "Л. С." використовували в істор. творах П. Куліш, М. Старицький, Іван Ле, Петро Панч, Н. Рибак, П. Загребельний. Іл. див. на окр. аркуші до ст. Літописи, с. 176 — 177.
♦ Тв.: Летопись Самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и о междоусобиях, бывших в Малой России по его смерти. М., 1846; Летопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех малороссийских хроник: Хмельницкой, "Краткого описання Малороссии" и "Собрания исторического". К., 1878; Літопис Самовидця. К., 1971.
■ Літ.: Багалій Д. Нарис української історіографії, т. 1, в. 2. К., 1925; Петровський М. Нариси історії України XVII — початку XVIII століть. І. (Досліди над літописом Самовидця). Х., 1930; Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). К., 1959; Литвиненко М. А. Джерела історії України XVIII ст. Х., 1970.
О. В. Мишанич.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)