Українська літературна енциклопедія

ЛАЖЕЧНИКОВ Іван Іванович

ЛАЖЕ́ЧНИКОВ Іван Іванович

• ЛАЖЕЧНИКОВ Іван Іванович

[14(25).IX 1792, м. Коломна — 26.VI (8.VII) 1869, Москва]

- рос. письменник. Одержав домашню освіту. Учасник Вітчизн. війни 1812, а також європ. походів рос. армії 1813 — 14 та 1815, які відтворив у "Похідних записках російського офіцера" (1820). 1835 вийшов найвідоміший роман Л. "Крижаний дім" (укр. перекл. В. Груничева), в якому з демокр. позицій викриває антинар. політику рос. самодержавства. Л. належать також романи "Останній Новик" (1831 — 33) і "Бусурман" (1838), в яких відображені процеси становлення Рос. централізованої держави. Автор драм у віршах "Христієрн II і Густав Ваза" (1841), "Опричник" (1843, опубл. 1859, на її сюжет П. Чайковський написав однойм. оперу) та "Матері-суперниці" (1867), нарисів-спогадів "Нотатки для біографії Бєлінського", "Знайомство моє з Пушкіним", "Новобранець 1812 року".

Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 12. СПБ — М., 1899 — 1900; Сочинения, т. 1 — 2. М., 1987; Укр. перекл.- Крижаний дім. К., 1965.

Літ.: Белинский В. Г. Ледяной дом. Соч. И. И. Лажечникова. В кн.: Белинский В. Полное собрание сочинений, т. 3. М., 1953; Нечаева В. С. И. И. Лажечников. Пенза, 1945; Петров С. М. Русский исторический роман XIX в. М., 1984.

О. П. Охріменко.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)