ЛАСЛО-КУЦЮК Магдалина

ЛА́СЛО-КУЦЮК Магдалина

• ЛАСЛО-КУЦЮК Магдалина

(30.VIII 1928, м. Тімішоара)

- укр. літературознавець в Румунії, доктор філол. наук з 1971, професор з 1972. Дружина К. А. Куцюк-Кочинського. Навчалася в Калузькому, Бухарестському ун-тах, 1954 закін. Харків. ун-т. У 1955 — 83 викладала укр. л-ру в Бухарест. ун-ті. Автор праць "Шевченко в Румунії" (1961), "Дослідження українського фольклору в Румунії" (1965), "Румунсько-українські літературні взаємини XIX — початку XX ст." (докт. дисертація, опубл. 1972) ; з історії укр. Л-ри і культури: "Головні напрямки української поезії XX ст." (1977), "Велика традиція" (1979), "Шукання форми" (1980), "Внесок славістів нашої країни у вивчення української культури" (1982), "Засади поетики" (1983), "Україністика у житті і науковій спадщині Петру Карамана" (1986); статей про творчість Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, О. Маковея та ін.; передмов до рум. перекладів творів Лесі Українки, Ю. Яновського. Видала навч. посібники "Питання української поетики" (1974), "Українська радянська література" (1975). Творчості укр. письменників у Румунії присвятила статті "Сонети і ронделі Ореста Масикевича" (1983), "Віддзеркалення вогню" (1984) та ін. Л.-К. упорядкувала, написала передмови і коментарі до виданих рум. мовою "Антології української класичної поезії" (1970), "З книги життя. Антологія українського класичного оповідання" (1973), творів С. Яричевського (т. 1 — 2, 1977 — 78), П. Тичини (1980), М. Рильського (1981), В. Сосюри (1987).

♦ Тв.: Катарсис. "Березіль", 1991, № 8.

■ Літ.: Ткачук С. Магдалина Ласло-Куцюк. В кн.: Обрії. Бухарест, 1983; Сивокінь Г.

[Переднє слово до статті М. Ласло-Куцюк "Про філософічність поезії"]. "Прапор", 1989, № 10; Яценко М. Наукові обрії україністки з Бухареста. "Слово і час", 1990, № 3.

О. С. Романець.