ЛОЙЦКЕР Юхим Борисович
ЛО́ЙЦКЕР Юхим Борисович
• ЛОЙЦКЕР Юхим Борисович
[справж. ім'я та по батькові — Хаїм Берович; 8(20).III 1898, м. Канів, тепер Черкас. обл. — 1.II 1970, Київ]
- євр. і укр. літературознавець. Закін. 1930 Моск. ун-т. Учителював, викладав у Київ. вечірньому робіт. ун-ті. З 1933 — співробітник Ін-ту євр. культури при АН УРСР, згодом — вчений секретар Кабінету євр. культури при АН УРСР, 1956 — 58 працював у вид-ві АН УРСР. Л. належить ряд праць з проблем розвитку єврейської л-ри, зокрема про творчість Шолом-Алейхема (брошура "Шолом-Алейхем", 1959), Менделе Мойхер-Сфоріма, Д. Бергельсона, О. Шварцмана, Д. Гофштейна. Автор статей "Стиль єврейської радянської поезії", "Поетичне слово, ритм і рима", рецензій. Один з упорядників "Русско-еврейского (идиш) словаря" (вид. 1984). Брав участь у складанні підручників для учнів шкіл та вузів. Незаконно репресований 1950. Реабілітований 1955.
І. Т. Мазоре.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)