Українська літературна енциклопедія

ЛОКАФ

ЛОКА́Ф

• ЛОКАФ

, ЛОЧАФ — літературне об'єднання Червоної Армії і Флоту. Утв. 1930 в Москві. До об'єднання входили письменники М. Асєєв, Дем'ян Бєдний, Вс. Вишневський, Мате Залка, Янка Купала, О. Сурков та ін. Друковані видання об'єднання — журнали "Красноармеец", "Краснофлотец", "ЛОКАФ" (з 1933 — "Знамя"), "Залп", газ. "Красная звезда" та ін. Діяв ряд філій ЛОКАФу. Найчисельнішою була українська (ЛОЧАФ), до якої входили Мирослав Ірчан, C. Пилипенко, Ю. Смолич, Д. Галушко, Д. Косарик, В. Сосюра, М. Шпак та ін. Вона видавала журн. "Червоний боєць" (1931 — 35) та альм. "На чатах" (1931 — 33). Після утворення Спілки рад. письменників (1934) ЛОКАФ припинив діяльність.

Літ.: Ларіков Т. Українське ЛОЧАФ. "Прапор", 1966, № 5; Лещенко П. Я. Якщо завтра війна... (Оборонна тема в українській поезії передвоєнних років). "Українське літературознавство", 1971, в. 12.

П. Я. Лещенко.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)