ЛЯХОЦЬКИЙ Антін Михайлович

ЛЯХО́ЦЬКИЙ Антін Михайлович

• ЛЯХОЦЬКИЙ Антін Михайлович

(псевд. — Н. Кузьма, Олександр Куртієв; 1853, Житомир — 24.IV 1918, Лозанна)

- укр. громад.-культур. діяч, видавець. Одержав поч. освіту, далі поглиблював свої знання самотужки. Працював у Київ. повіт. суді. 1876 арештований за зв'язки з революц. молоддю, утік з тюрми. Жив у Галичині, де зблизився з І. Франком та М. Павликом. 1877 разом з ними арештований за поширення соціаліст. ідей, рік сидів у тюрмі в Кракові. Виправданий на судовому процесі 1878, емігрував до Швейцарії. У Женеві встановив контакти з М. Драгомановим, поділяв його погляди, обстоював ідею автономії України. 1906 і 1915 обирався головою "Української громади" в Женеві. У вільній безцензурній укр. друкарні в Женеві, заснованій М. Драгомановим, працював як укладач і видавець політ., публіцист. і літ.-худож. творів укр. і рос. письменників. Велика заслуга Л. у виданні праць М. Драгоманова ("Політичні пісні українського народу XVIII — XIX ст.", ч. 1 — 1883; ч. 2 — 1885), збірників "Громада" (1878 — 79 і 1882), творів Т. Шевченка ("Кобзар", 1878; "Кобзар", кн. 1 — 2, 1881; "Поезії Т. Г. Шевченка, заборонені в Росії", 1890), роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного, повісті "Вихора" М. Павлика (обидва твори — 1880) та ін. Всього за участю Л. видано понад 100 книжок укр. і рос. мовами. Автор кількох оповідань мемуар. характеру: "Василь Хведорович", "Нухим Шкловський", "Шампанське", "Степан Прокопович Очковський" (усі неопубл.).

■ Літ.: Єфремов С. Пам'яті А. Ляхоцького. "Нова рада", 1918, 17(4) травня; Бачинський Є. Українська друкарня в Женеві. В кн.: Науковий збірник, II. Нью-Йорк, 1953; Каспрук А. А. Хто такий Олександр Куртієв? "Радянське літературознавство", 1980, № 1.

Ф. П. Погребенник.