МІКАЕЛІС (Michaëlis) Карін
МІКАЕ́ЛІС (Michaëlis) Карін
• МІКАЕЛІС (Michaëlis) Карін
(уродж. — Катаріна Бек-Брендум; 20.III 1872, м. Раннерс — 11.I 1950, Копенгаген)
- дат. письменниця. Діячка антифашист. і антимілітар. руху. Під час 2-ї світ. війни жила у США. Сповідальний характер мають автобіогр. пенталогія "Дерево добра і зла" (романи "Дівчинка з кольоровими скельцями", 1924; "Маленька брехуха", 1925; "І гріх, і горе, й небезпека", 1928; "Наслідки", 1930; "Мати", 1935). У романах "Дитина" (1902), "Небезпечний вік" (1910), "Книга про любов" (1912), "Сім сестер" (1923), "Бібі" (1928 — 30) та ін. звернулася до соціальної психології, зокрема до проблем емансипації жінки. Автор спогадів "Прекрасне обличчя" (1948), "Небезпечні вагання" (1949), творів для дітей. Цікавилася новітньою укр. історією, опубл. нарис "Витязь України — Нестор Махно" (1927).
♦ Тв.: Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 8. М., 1911 — 13; Девочка с пальчик. Х., 1927; Опасный возраст. Х., 1927; Жемчужное ожерелье. Х., 1928; Мать. М., 1958.
■ Літ.: Кристенсен С. М. Датская литература 1918 — 1952 годов. М., 1963; Неустроев В. П. Литература скандинавских стран (1870 — 1970). М., 1980; Переслегина Э. В. Карин Микаэлис. Биобиблиографический указатель. М., 1978.
Є. І. Нечепорук.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)