МЕДІЧІ (Medici) Лоренцо

МЕ́ДІЧІ (Medici) Лоренцо

• МЕДІЧІ (Medici) Лоренцо

(січень 1449, Флоренція — — 8.IV 1492, там же)

- італ. держ. діяч і поет. З відомого роду Медічі. Одержав всебічну гуманітарну освіту. 1469 — 92 був фактично необмеженим правителем Флоренції, яка досягла у той час високого екон. і культур. розвитку. Сприяв поетам, що писали нар. мовою, допомагав художникам, сам брав активну участь у творенні флорент. культури т. з. Високого Відродження (за все це прозваний Пишним). Писав вірші, поеми на пасторальну і міфол. тематику, найвизначніші з них: поема в октавах "Ліси кохання" (вид. 1515), еклоги в терцинах "Аполлон і Пан", "Корінто", де мрія про ідил. світ протиставлена реальній дійсності. Деякі поеми ("Соколине полювання", вид. 1799; "Бенкет, або П'яниці", вид. 1568; "Ненча з Барберіно", 1533) написано під впливом нар. поезії, вони досить правдиво відображають тогочас. життя. Характер простих людей Флоренції яскраво змальовано в танцювальних і карнавальних піснях М. ("Тріумф Вакха й Аріадни", 1490, тощо). Писав і на реліг. тематику

[поеми "Релігійні капітули", "Духовні наспіви", містерія "Священна вистава про св. Іоанна і Павла" (1491) та ін.]. Мав відчутний вплив на італ. л-ру 2-ї пол. 15 ст.

♦ Тв.: Рос. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Хрестоматия по зарубежной литературе. Эпоха Возрождения, т. 1. М., 1959.

■ Літ.: История зарубежной литературы. Раннєє средневековье и Возрождение. М., 1959; Де Санктис Ф. История итальянской литературы, т. 1. М., 1963.

І. В. Корунець.