МЕЙЄР

МЕ́ЙЄР

• МЕЙЄР

, Майєр (Meyer) Конрад Фердінанд (11.Х 1825, Цюріх — 28.XI 1898, с. Юльхберг, поблизу Цюріха) — швейц. письменник. Доктор права з 1880. Навч. з 1844 у Цюріх. ун-ті. Писав нім. та франц. мовами. Автор ліричних збірок "Двадцять балад швейцарця" (1864), "Романси і картини" (1871), "Поезії" (1892) та ін. Зацікавлення письменника сягали переважно морально-філос. конфліктів, переломних періодів у житті героїв — істор. осіб; поема "Останні дні Гуттена" (1871), роман "Юрг Єнач" (1876, про події визв. боротьби швейц. народу проти ісп. та франц. завойовників у 17 ст.). Визнання здобув передусім як новеліст — "Святий" (1880), "Плавт у жіночому монастирі" (1882), "Страждання одного хлопчика" (1883, автобіогр.), "Анджела Борджіа" (1891) та ін. Творчість М. пройнята ідеалами гуманізму, нац. єдності. І. Франко називав письменника "найбільшим майстром на полі історичної новели" (Франко І. Зібр. тв., т. 31. К., 1981, с. 312), "великим поетом і великим артистом", який "малює життя в найрізніших його проявах" (там же, с. 420, 421). Окр. твори М. переклали І. Франко, В. Щурат, О. Маковей, Б. Антоненко-Давидович.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Анджела Борджіа. "Літературно-науковий вістник", 1899, № 6 — 8; Амулет. Львів, 1913; Плавт у жіночому монастирі. К., 1958;

[Вірші]. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 13. К., 1978; Рос. перекл. — Новеллы. — Стихотворения. М., 1958; Юрг Иенач. М., 1970;

[Вірші]. В кн.: Европейская поэзия XIX века. М., 1977.

■ Літ.: Франко І. Конрад Фердінанд Мейєр. — Конрад Фердінанд Мейєр і його твори. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 31. К., 1981; Самарин Р. М. Конрад Фердинанд Мейєр. В кн.: Литература Щвейцарии. М., 1969.

Я. І. Кравець.