МЕЛЬНИКОВ Павло Іванович

МЕ́ЛЬНИКОВ Павло Іванович

• МЕЛЬНИКОВ Павло Іванович

[псевд. — Андрій Печерський; 25.Х (6.XI) 1818, Нижній Новгород — 1(13).II 1883, там же]

- рос. письменник, етнограф, кор. Археогр. комісії в 1841. Закін. 1837 Казан. ун-т. Був на викладацькій роботі, служив чиновником. У 1845 — 50 — редактор неофіц. частини "Нижегородских губернских ведомостей", де публікувались істор., статист., етногр. матеріали. Автор оповідань "Красильникови" (1852), "Поярков", "Старі роки" (обидва — 1857), "Бабусині вигадки" (1858) та ін., в яких відобразив незадоволення селян кріпацтвом, жорстокість панства, здирництво частини купецтва, чиновників. В дилогії "У лісах" (1871 — 74; окр. вид. — 1875) і "На горах" (1875 — 81) відтв. побут старообряд. купецтва, промисли, звичаї розкольницьких скитів, таємних сект. Написав ряд істор. праць та істор.-етногр. нарисів, у т. ч. "Дорожні записки по шляху з Тамбовської губернії в Сибір" (1839 — 41), "Історичні нариси попівщини" (1864 — 67) та ін. Знався з Т. Г. Шевченком; про їхні зустрічі у Нижньому Новгороді та Петербурзі писали Г. Дем'янов у ст. "Т. Г. Шевченко в Нижнем Новгороде (1857 — 1858)", опубл. у журн. "Исторический вестник" (1893, № 5), та син письменника А. Мельников ("Сборник Нижегородской ученой архивной комиссии", 1910, т. 9).

♦ Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 14. СПБ, 1897 — 98; Полное собрание сочинений, т. 1 — 7. СПБ, 1909; Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1963; Собрание сочинений, т. 1 — 8. М., 1976.

■ Літ.: Лотман Л. М. Мельников-Печерский. В кн.: История русской литературы, т. 9, ч. 2. М. — Л., 1956; Соколова В. Ф. П. И. Мельников (Андрей Печерский). Горький, 1981.

С. П. Фатєєв.