МЕЛЬНИК Володимир Олександрович

МЕ́ЛЬНИК Володимир Олександрович

• МЕЛЬНИК Володимир Олександрович

(4.VI 1941, м. Ніжин Черніг. обл.)

- укр. літературознавець, критик, кандидат філологічних наук з 1979, доктор філософії (УВУ, Мюнхен) з 1993. Закін. 1967 Київ. ун-т. Працював у пресі, був на комс. роботі, очолював (1973 — 84) відділ критики і бібліографії журн. "Дніпро", з 1984 в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН України (з 1993 — зав. відділом української літератури 20 століття). Автор праць "Сюжети. Конфлікти. Характери" (1977), "Мужність доброти" (1982), "Валер'ян Підмогильний" (1991), багатьох статей з питань сучасного літературного процесу, про М. Хвильового, М. Івченка, Г. Косинку та ін. репресованих укр. письменників 20-х pp. Один з авторів дослідження "Дієвість художнього слова" (1989). Лауреат респ. премії в галузі літ.-худож. критики (1975; з 1986 — ім. О. Білецького).

■ Літ.: Рябчук М. Духовний потенціал людини. "Вітчизна". 1983, № 5; Кравченко А. Зрілість критичної думки. "Радянське літературознавство", 1984, № 2; Погрібний А. Володимирові Мельнику — 50. "Літературна Україна", 1991, 20 червня.

Ю. І. Ковалів.