МИКИТЕНКО Олег Іванович

МИКИТЕ́НКО Олег Іванович

• МИКИТЕНКО Олег Іванович

(22.XII 1928, Харків)

- укр. літературознавець, перекладач, канд. філол. наук з 1974. Син І. К. Микитенка. Закін. 1952 Київ. ун-т. Працював 1954 — 58 у Держлітвидаві України, 1964 — 69 — гол. ред. вид-ва "Мистецтво". З 1971 — заст. гол. редактора, з 1986 — гол. редактор журн. "Всесвіт". Автор монографії "В червоних лавах. З історії інтернаціональних зв'язків української радянської літератури 20-х років" (1974), зб. статей "Шляхами дружби" (1985), багатьох статей у журналах і збірниках. Переклав з чес. мови романи "Хай кинуть в мене каменем" (1972), "Скляна дама" (1980), "Бар „Загублений якір"" (1986) З. Плугаржа, повісті "Юрашек" М. Соснара (1960), "Зелені обрії" Яна Прохазки (1962), "Високий мисливець" А. В. Фріча (1979), повість-казку "Пригоди Румцайса" В. Чтвртека (1975), зб. повістей "Сіу борються" М. Стінгла (1986), збірки нар. казок "Чародійна торба" (1970), "Чеські народні казки" (1980); з словац. мови — зб. нар. казок "Золота прядочка" (1957) та ін. Разом з І. Серебряковим переклав з санскриту твір давньоінд. письменника Сомадеви "Незвичайні пригоди царевича Нараваханадатти" (1984).

■ Літ.: Павличко Д. Олегові Микитенку — 60 років. "Літературна Україна", 1989, 5 січня.

П. П. Охріменко.