МИКИТИН Теодор Дмитрович

МИКИ́ТИН Теодор Дмитрович

• МИКИТИН Теодор Дмитрович

(29.IX 1913, м. Радехів, теп. Львів. обл. — 7.I 1995, Львів)

- укр. письменник, бібліограф. Зак. 1939 Львів. ун-т. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Працював зав. відділом бібліографії наук. б-ки Львів. ун-ту. Автор багатьох творів про героїчну минувшину України: повісті "Під мурами Львова" (1958), "Не пощербились мечі" (1960), "Полки йдуть на Галич" (1965), "Полковник Семен Височан" (1968), "Над Кодаком" (1970), "Данило Нечай" (1983), "На Чорному морі, на білому камені" (1986), роман "Спалах у темряві" (1980). Ряд повістей — на теми з історії Стародавнього світу (увійшли до зб. "Крізь бурі", 1976). М. належать також повісті "Нові люди" (1939), "Над голубими плесами" (1962), "Писар Імхотеп" (1989) та ін. Уклав бібліогр. покажчики "Антон Семенович Макаренко" (1963), "400 років вітчизняного книгодрукування" (1964, обидва — разом з М. Бутриним) та ін.

■ Літ.: Чумак В. Живі у пам'яті нащадків. "Жовтень", 1982, № 6; Сеник Л., Парубій В. Теодорові Микитину — 75. "Літературна Україна", 1988, 6 жовтня.

М. І. Гнатюк.