МИСНИК Прокіп Дмитрович

МИ́СНИК Прокіп Дмитрович

• МИСНИК Прокіп Дмитрович

[псевд. — П. Полтавченко; 9(22).III 1915, с. Біївці, тепер Лубенського р-ну Полтав. обл. — 30.XII 1977, м. Мінеральні Води Ставроп. краю, пох. у Києві]

- укр. літературознавець і письменник. Закін. 1938 Ніжин. пед. ін-т, 1938 — 40 працював там викладачем. Учасник рад.-фін. та Вел. Вітчизн. воєн. З 1944 — на журналіст. роботі, у 1954 — 77 — гол. ред. журналів "Українська мова в школі", "Література в школі", "Українська мова і література в школі". Автор книжок "Утвердження гуманізму" (1962), "Людяність, правда, краса", "Багатство форм і стилів" (обидві — 1966), "Іван Ле" (1975) — з проблем розвитку укр. рад. л-ри, про творчість О. Довженка, Ю. Яновського, О. Гончара, М. Стельмаха, О. Ільченка, І. Муратова, Ю. Мушкетика та ін. письменників. Співавтор підручника "Українська радянська література" для 10 кл. (1966). Опубл. ряд літературозн. статей. М. належать повісті "Старовинний перстень з черепашкою" (1975) — про італ. письменника і скульптора Б. Челліні, "Ціцеронові лаври" (1981) — про давньорим. політ. діяча, оратора, письменника М. Т. Ціцерона. У зб. оповідань "Соната сподівання" (1978) змалював образи людей, закоханих у малярство і музику.

■ Літ.: Мушкетик Ю. Фарбами ясними і світлими. В кн.: Мисник П. Ціцеронові лаври. К., 1987.

В. Г. Пугач.