МИХАЛЬСЬКИЙ Євген Йосипович
МИХА́ЛЬСЬКИЙ Євген Йосипович
• МИХАЛЬСЬКИЙ Євген Йосипович
[9 (21).I 1897, м. Летичів, тепер Хмельн. обл. — 15.Х 1937)
- укр. поет-есперантист, перекладач. Навч. в гімназії м. Вознесенська (тепер Миколаїв. обл.). Ініціатор створення 1917 есперант. літ. журн. "Libera Torento" ("Вільний потік") у Саратові. 1919 повернувся в Україну, з 1930 — у Донецьку працював бібліотекарем, учителем, викладав у місцевому вчительському інституті. З 1932 разом з нім. письменником, есперантистом Л. Ренном керував роботою Міжнар. асоціації революц. есперант. письменників (IAREV). Писав переважно мовою есперанто, рідше укр. і рос. Друк. в есперант. періодиці "La vojo de klerigo" ("Шлях освіти"), "Nia vojo" ("Наш шлях"). Автор кількох збірок мовою есперанто — "Перша хвиля" (1918), "Пролог" (1929), "Вогонь лікує" (1932), "Пісні кохання й туги" (1934). Написав пригод. роман у віршах "Казанова" (рукопис втрачено). Перекладав мовою есперанто твори Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Рильського, В. Еллана-Блакитного та ін. Значна частина спадщини М. залишилася неопублікованою. Його творчість мала значний вплив на поетів-есперантистів. Незаконно репресований 1937. Реабілітований посмертно.
■ Літ.: Белоголовский М. Поэт, переводчик, теоретик... "Вечерний Донецк", 1987, 21 марта; Королевич А. И. Книга об эсперанто. К., 1989; Ряшина А. Долгая смерть у такой короткой жизни. "Жизнь", 1991, 16 июля; Корнилов В. А. На понятном им всем языке. Новые страницы из биографии поэта-эсперантиста Евгения Михальского. "Вечерний Донецк", 1992, 27 августа.
В. А. Корнілов.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)