Українська літературна енциклопедія

МОГИЛЯНСЬКА Ладя (Лідія) Михайлівна

МОГИЛЯ́НСЬКА Ладя (Лідія) Михайлівна

• МОГИЛЯНСЬКА Ладя (Лідія) Михайлівна

[псевд. — В. Калентьєв, М. Д. Яснов; 26.X (7.XI) 1899, Чернігів — 1937 (?)]

- укр. поетеса. Дочка М. М. Могилянського, сестра Дмитра Тася. Закін. 1917 гімназію в Петербурзі, на поч. 20-х pp. — Черніг. ін-т нар. освіти. Друкувалась з 1919 — в журналах "Просвещение" (Чернігів), "Зоря" (Дніпропетровськ), "Червоний шлях", "Літературно-науковий вістник", "Всесвіт", "Життя й революція" та ін. Автор зб.. "Два канали" (1935), до якої увійшли поезії рос. та укр. мовами. Лірика М. позначена трагізмом, вишуканою образністю. Написала лібрето опери "Казка про мертву царівну" М. Черняка. Цей композитор створив також ряд пісень на вірші М. (увійшли до збірників "Музика двох каналів", "Музика траси", обидва — 1936). Незаконно репресована 1928. Реабілітована посмертно.

Тв.: Білі кораблі, щогли золоті. "Україна", 1988, № 27.

Літ.: Міяковський В. У день Івана Купала (Пам'яті Ладі Могилянської). В кн.: Міяковський В. Недруковане й забуте. Нью-Йорк, 1984; Доценко Р. З недоспіваного відродження. "Культура і життя", 1988, 20 березня; Шевчук В. Могилянські. Забута письменницька родина України. "Україна", 1988, № 27.

Ю. В. П'ядик, М. М. Сулима.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)