МУШФІК

МУШФІ́К

• МУШФІК

, Мюшфік (справж. — Ісмаїлзаде Мікаїл Кадир оглу; 5.VI 1908, Баку — 12.III 1939)

- азерб. поет. Закін. 1927 учит. семінарію, 1931 — Азерб. пед. ін-т (обидва навч. заклади — в Баку). Дебютував зб. "Вітри" (1930). Наступні книжки — "Битви", "Голоси дня", "Бавовна", "Перше травня", "Серед бурових веж" (усі — 1932), "Поезії" (1934), "Скеля" (1935) та ін. Автор поем "Афшан" (1933), "Розбитий саз" (1935) та ін. Віршам і поемам М., розмаїтим за тематикою, притаманні романтизм і висока патетика, соціальний контекст. Для дітей написав вірш. казки "Шенкюль, Шюнкюль, Менкюль" (1934), "Селянин і змія" (1935) та ін. Перекладав твори Фірдоусі, О. Хайяма, О. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Ісаакяна та ін. Т. Шевченкові присвятив вірш "З'їзд" (1932). Для азерб. видання "Кобзаря" (Баку, 1934) перекл. Шевчен кові поезії "Заповіт", "Лічу в неволі дні і ночі", "Мій Боже милий, знову лихо!.." та ін. Ряд віршів М. покладено на музику. 1939 був незаконно репресований. Реабілітований посмертно. Окр. поезії М. переклали О. Максимейко і М. Сингаївський.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. "Літературна Україна", 1969, 4 лютого; Марал. "Україна", 1980, № 13; Рос. перекл. — Разбитый саз. Баку, 1968; Избранное. М., 1973; Звени, тар... Баку, 1981.

■ Літ.: Велиев М. Микаил Мушфик. В кн.: Очерк истории азербайджанской советской литературы. М., 1963; Сингаївський М. Мій заповіт — бути другом людей. "Літературна Україна", 1969, 4 лютого; Ахундзаде Д. Мои дни с Мушфиком. Баку, 1981.

М. М. Мірошниченко.