НАРОВЧАТОВ Сергій Сергійович

НАРОВЧА́ТОВ Сергій Сергійович

• НАРОВЧАТОВ Сергій Сергійович

(З.Х 1919, м. Хвалинськ, тепер Сарат. обл. — 22.VII 1981, Москва)

- рос. поет, літературознавець, Герой Соц. Праці (1979). Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1941 Моск. ін-т філософії, л-р, історії та Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). 1974 — 81 — гол. ред. журн. "Новый мир". Автор збірок громадян.-патріотичної ("Вогнище", 1948; "Солдати свободи", 1952; "Чверть віку", 1965; "Через війну", 1968), філос. ("Полудень", 1969; "Широчінь", 1979), інтимної ("Гірке кохання", 1957) лірики; істор.-філос. поем "Семен Дежньов" (1941, 1964), "Василь Буслаєв" (1957; перероб. вид. 1973). Н. належать літературозн. дослідження "Лірика Лермонтова" (1964), "Незвичайне літературознавство" (1970), "Жива ріка" (1974); зб. статей про поезію "Атлантида поруч з тобою (Критика. Полеміка. Роздуми)" (1972), спогади про поетів — побратимів "Ми входимо в життя" (1978), статті про стан сучас. поезії (зокрема про творчість М. Бажана, П. Воронька, І. Неходи). Перекладав вірші укр. поетів. Про Н. писали П. Воронько (нарис "Названий мій брат", 1978), М. Сингаївський (вірш "Пам'яті Сергія Наровчатова"). Вірш Н. "У ті роки" переклав С. Зінчук.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1977 — 78; Стихотворения и поэмы. Л., 1985; Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1988; Укр. перекл. — У ті роки. В кн.: Сузір'я, в. 9. К., 1975.

■ Літ.: Грудцова О. М. Сергей Наровчатов. М., 1971; Воспоминания о Сергее Наровчатове. М., 1990.

І. Я. Павленко.